Великий муж і наш спільний друг, Луцій Лукул, коли йому закинули розкіш його тускуланської садиби, мовив, кажуть (і це вважали вдалою відповіддю), що у нього двоє сусідів: вище - римський вершник, нижче - вільновідпущеник. А оскільки їхні садиби розкішні, то і йому треба дозволити те саме, що дозволене нижчому стану, ніж він. “Але хіба ти, Лукуле, не бачиш, що сам викликав в них таке прагнення? Адже їм цього не дозволили б, якби і ти так не вчинив”.