Йдеться ось про що: істота здатна передбачати, міркувати; істота різнобічна, спостережлива, пам’ятлива, сповнена розуму і кмітлива, яку ми називаємо людиною, була створена вищим божеством і поставлена, так би мовити, в чудові умови. Адже з істот усіх видів і різноманітної природи одна тільки людина здатна думати і міркувати, чого всі решта позбавлені. Але що є в людині, та й на всьому небі і на землі більш божественним, ніж розум? Коли цей розум досягне зрілості і досконалості, то його справедливо називають мудрістю. І оскільки краще за розум нема нічого (і він притаманний як людині, так і божеству), то перший зв’язок між людиною і божеством - у розумі. Але якщо спільним для людини і божества є розум, то цей розум повинен мислити правильно.