Коли ми щоранку слухаємо цілу годину про війни в далеких краях, а упродовж другої години журимося їхніми згубними наслідками, то якщо ми не міністри, не воєначальники, не журналісти і нічим не можемо допомогти, ми марнуємо найбільше благо — своє коротке й унікальне життя і нічого корисного не робимо для своєї батьківщини.